Є історії, які закінчуються разом із титрами. А є ті, що чомусь залишаються з тобою — десь між останньою сценою і тією самою тишею після неї.
"Зелена миля" саме така. Її можна не дивитися роками, забути окремі деталі, але варто почути перші ноти саундтреку — і пам’ять уже сама відчиняє двері в ту в’язницю.
Джерело24 Канал